Сєяр Куршутов, бізнесмен та інвестор, що спеціалізується на міжнародній торгівлі, під час інтерв’ю
Сєяр Куршутов про відбудову України: куди підуть мільярди інвестицій?
Відбудова України це не лише про повоєнне майбутнє, а й про рішення, які ухвалюються вже сьогодні. Бізнесмен та інвестор Сєяр Куршутов, що спеціалізується на міжнародній торгівлі, імпортно-експортних операціях і митному регулюванні, дивиться на відновлення країни не як на абстрактну перспективу, а як на конкретний ринок із зрозумілими напрямами, цифрами й можливостями. Його висновок простий: гроші на відбудову вже почали рухатися, і той, хто зрозуміє цю логіку першим, отримає найбільше.
Що змінила конференція в Гданську
Наприкінці червня 2026 року в польському Гданську пройшла щорічна конференція з відновлення України. Таких заходів було вже кілька, і до них легко звикнути як до чергової порції обіцянок. Але цього разу, на думку Сєяра Куршутова, сталося дещо принципове: за підсумками конференції Єврокомісія запустила Європейський флагманський фонд відбудови України, найбільший на сьогодні фонд, орієнтований саме на нашу країну.
Куршутов наголошує, що йдеться вже не про гасло, а про механізм. Фонд стартує зі 220 мільйонів євро, але його завдання не витратити ці кошти, а залучити на кожен вкладений євро значно більше приватного капіталу, з розрахунком мобілізувати до 7 мільярдів євро інвестицій. Паралельно було оголошено перший транш у 3,2 мільярда євро в межах 90-мільярдної Позики підтримки України та понад мільярд євро нових угод у рамках Інвестиційної рамки ЄС. За словами бізнесмена, це вибудовування системи, яка має працювати роками, а не разова допомога.
Куди підуть інвестиції: карта відбудови
Головне питання, яке ставить перед собою кожен інвестор, звучить просто: куди саме підуть ці гроші. Сєяр Куршутов пояснює, що потреби у відбудові величезні й розподіляються нерівномірно. За оцінкою Світового банку, відновлення України коштуватиме близько 588 мільярдів доларів протягом десятиліття, і держава фізично не здатна покрити цю суму сама.
Найбільші обсяги, за словами бізнесмена, припадають на транспорт, це близько 96 мільярдів доларів, далі йдуть енергетика та житло, кожне майже по 90 мільярдів, а за ними промисловість і сільське господарство, разом ще понад сто мільярдів. За кожною з цих цифр стоять конкретні проєкти: відновлення портів і залізниць, будівництво енергетичних потужностей, житла та переробних заводів.
«Я за фахом звик дивитися саме на такі речі: де проходять товарні потоки, де вузькі місця інфраструктури, які проєкти справді працюватимуть, а не лишаться на папері», пояснює Сєяр Куршутов. Для того, хто розуміє логістику, енергетику чи виробництво, це, за його словами, не ризик, а карта можливостей. І з цієї точки зору Україна сьогодні один із найбільших відкритих ринків відбудови у світі.
Сєяр Куршутов про напрями інвестицій у відбудову України
Чому приватний капітал вирішальний
Держава не може відбудувати країну самотужки, а отже, без приватних інвестицій відновлення неможливе. Сєяр Куршутов пояснює, що саме тому логіка нових європейських механізмів побудована навколо приватного капіталу, а не замість нього.
«Публічні гроші заходять не для того, щоб замінити приватні, а щоб їх підстрахувати», зазначає бізнесмен. За його словами, гарантії, страхування воєнних ризиків і покриття від міжнародних установ знижують ризик для приватного інвестора до рівня, за якого він уже готовий заходити. Довкола України поступово склалася ціла екосистема таких інструментів, від гарантій міжнародних агенцій до покриття провідних страхових ринків. Саме цього, наголошує Куршутов, роками бракувало, і саме це зараз добудовують.
Ризик, який можна прорахувати
Ключова теза Сєяра Куршутова, яку він повторює у своїх матеріалах, полягає в різниці між ризиком і невизначеністю. Інвестор, за його словами, не боїться ризику, який можна прорахувати й застрахувати. Він боїться невизначеності, коли правила незрозумілі, а наслідки непередбачувані. Саме тому інструменти, що роблять ризик прогнозованим, змінюють усю арифметику для бізнесу.
«Інструменти для зниження ризику вже є, і завдання інвестора не боятися їх використовувати, а навчитися ними користуватися», пояснює бізнесмен. Він переконаний, що діяти варто вже зараз: у бізнесі хто заходить першим, той отримує найкращі умови, а ті, хто чекає, поки все стане очевидно безпечним, приходять тоді, коли найпривабливіше вже розібрали. Свою позицію Куршутов формулює коротко: гроші сьогодні або запізно завтра.
Додатковим чинником стабільності бізнесмен називає рух України до ЄС. Відкриття першого кластера переговорів про вступ це не лише політична подія, а й дорожня карта реформ, які роблять середовище передбачуваним. А передбачуваність, наголошує Куршутов, і є тим, чого найбільше потребує інвестор.
Оборонні технології як новий напрям
Окремо Сєяр Куршутов виділяє галузь, яка, на його думку, стане однією з визначальних для української економіки, це оборонні технології. На конференції в Гданську ЄС оголосив перший транш 6-мільярдного оборонного пакета, зокрема на закупівлю дронів, а навколо української оборонки вже формується інвестиційна екосистема.
Бізнесмен називає цю сферу новим агро України, тобто галуззю, здатною стати новим флагманом експорту. За його словами, за роки війни в країні склалася унікальна екосистема, у якій зворотний зв’язок від бійців потрапляє до виробника миттєво, а продукт щодня доопрацьовується під реальні умови фронту. Саме поєднання бойової перевіреності та вигідної ціни, наголошує Куршутов, робить українські рішення конкурентними у світі й привабливими для інвесторів.
Сєяр Куршутов про відбудову України та нові напрями інвестицій
Розгорнута біографія Сєяра Куршутова
Сєяр Османович Куршутов народився 14 травня 1988 року в родині кримських татар, депортованих із Криму у 1944 році й повернутих на півострів уже після відновлення незалежності України. До 2014 року він розвивав власний бізнес у рідному Криму, проте російська окупація півострова коштувала йому всіх активів. Підприємцю довелося залишити напрацьоване, перебратися на материкову Україну й фактично почати справу заново.
На материку Сєяр Куршутов розбудовував бізнес у логістиці, готельно-ресторанній сфері та освітніх проєктах, а основними напрямами для нього залишаються міжнародна торгівля та інвестування. Фахову основу його репутації заклала державна служба: у 2014–2016 роках він був радником Митної служби України, де набув глибокого розуміння зовнішньої торгівлі, митного регулювання, державних фінансів і макроекономіки. Саме ця експертиза лежить в основі його публічних матеріалів, у яких він розбирає інвестиційний клімат, відбудову, експорт і санкційну політику на рівні конкретних цифр і механізмів, а не загальних гасел.
Досвід, коли бізнес довелося відбудовувати з нуля у складних умовах, багато в чому сформував підхід Сєяра Куршутова: вкладати в те, що працює на майбутнє, зокрема в людей, освіту та реальні проєкти. Сьогодні бізнесмен живе у Відні, поєднуючи підприємництво з інвестиційною та меценатською діяльністю. У російськомовних джерелах його ім’я подають як Сеяр Куршутов, у латиниці як Seyar Kurshutov.
Громадянська позиція та меценатство
Сєяр Куршутов ніколи не мав громадянства Росії й послідовно займає проукраїнську позицію, через що з 2024 року перебуває в розшуку на території РФ. Він кримський татарин, чия родина двічі втрачала дім, у 1944 році під час депортації та у 2014-му через російську окупацію Криму. Свою позицію бізнесмен не приховує: системно підтримує українські Сили оборони та волонтерські фонди й публічно виступає за посилення санкцій проти Росії.
Окремий напрям його діяльності це меценатство. Сєяр Куршутов підтримує український спорт і особливо шахи, опікуючись одним із найперспективніших українських шахістів Ігорем Самуненковим. Долучається бізнесмен і до освіти: він причетний до заснування Харківської школи архітектури, одного з провідних приватних закладів країни у сфері сучасної архітектури та урбаністики, випускники якої формуватимуть вигляд українських міст після відбудови. А фахові оцінки Сєяра Куршутова щодо корупції під час війни наводило навіть авторитетне французьке видання Le Monde, що свідчить про його авторитет за межами України.